«Справа честі кожного – бути не просто користувачем, а господарем, охоронцем, будівничим нашої мови. Щоб мова не згасала, потрібно нею думати, писати, говорити. Щодня, щогодини, щохвилини. У родині, на вулиці, на роботі, у мережі. Читати й поширювати писані нею тексти. Не переходити на інші мови скрізь, де це можливо. Пам’ятати, що мовна поведінка кожного з нас – частина життя й що кожне слово, яке українець сказав чи написав не українською, підкошує мову, підриває її позиції, звужує її життєвий обшир…
Повсякденний ужиток української мови дуже важливий. Та ще важливіше пильно вивчати її, любовно передавати дітям, творити нею багату, цікаву, оригінальну культуру» (Селігей П. Українська мова у 2222 році: Вступ до лінгвофутурології).
А що для мене означає любити рідну мову?
Про це під час вивчення курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» (викладачка – доцентка Любов Пена) роздумують першокурсники факультету іноземних мов, які навчаються за освітньо-професійною програмою «Французька мова і література, англійська мова».
