29 травня 2024 року відбулася обласна педагогічна науково-практична конференція “Українознавство та етнопедагогіка: витоки, становлення і розвиток шкільництва на теренах Прикарпаття”, організована лабораторією педагогічного досвіду та етнопедагогіки Івано-Франківського ОІППО у партнерстві з навчально-науковим Інститутом українознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; Науково-дослідним інститутом українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка: відділом української філології та освітніх технологій; відділом культурології та культурної спадщини; відділом етнології та історії України; Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника: кафедрою початкової освіти, кафедрою теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти педагогічного факультету; Коломийським навчально-наукового інститутом; ЗВО “Університет Короля Данила”; Малою академією наук учнівської молоді Івано-Франківської міської ради; закладами фахової передвищої та загальної середньої освіти Івано-Франківщини. Тематичні напрями роботи конференції: здобутки української етнопедагогіки: досвід для Нової української школи; сучасне українознавство в канві варіативності освітнього середовища; постаті українознавства та етнопедагогіки, їх внесок у розвиток педагогічної науки. Ювілейні сильветки науковців і педагогів; сучасний шкільний музей як соціально-культурний і науково-освітній простір.
Із вітальним словом до учасників конференції звернулася кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови, директорка навчально-наукового Інституту українознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ґрещук Валентина Василівна, зазначивши, що у такий складний воєнний час надто важливою є боротьба кожного з нас і на освітянському фронті. Із побажаннями плідної праці до учасників конференції звернулася Барабаш Ольга Дмитрівна – проректорка з наукової роботи Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидатка педагогічних наук, доцентка та Додонов Роман Олександрович – доктор філософських наук, професор, директор Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
На пленарному засіданні свою доповідь “Патріотичне виховання молоді на поетичних текстах про війну” презентувала доцентка кафедри української мови, навчально-наукового Інституту українознавства – Ґрещук Валентина Василівна, продемонструвавши формування національно-патріотичних компетентностей у молодого покоління на свої поезіях. У конференції також взяли участь провідні фахівчині навчально-наукового Інституту українознавства: Кузишин Олександра виступила із доповіддю “Українознавчі аспекти та педагогічний потенціал наукових надбань Степана Пушика”, а Рибчак Соломія зголосила доповідь “Українознавство та етнопедагогіка як складові національно-патріотичного виховання в НУШ”. Провідні фахівчині навчально-наукового Інституту українознавства не лише мали можливість оприлюднити свої дослідження, а й попрацювали над створенням макета сертифікату, який отримають усі учасники конференції.
Поділилися своїми напрацюваннями й інші учасники конференції: Червінська Інна Богданівна – докторка педагогічних наук, професорка кафедри початкової освіти, завідувачка творчої навчально-наукової лабораторії “Гірська школа Українських Карпат” Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (“Українська етнопедагогіка Мирослава Стельмаховича в контексті реалій соціокультурного простору воєнної доби. З нагоди 90-річчя Мирослава Стельмаховича”); Васьків Микола Степанович – доктор філологічних наук, професор, старший науковий співробітник відділу української філології та освітніх технологій НДІУ КНУ імені Тараса Шевченка (“Художня література про сучасну війну в освітньому процесі”); Лаппо Віолетта Валеріївна – докторка педагогічних наук, професорка кафедри педагогіки і психології Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (“Підготовка майбутніх педагогів до інтегрування календарної обрядовості в освітню практику НУШ”); Бевз Тетяна Анатоліївна – професорка, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу української філології та освітніх технологій Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (“Роль освіти у формуванні лідерської нації: стратегії і практичні аспекти”) та інші.
На секційному засіданні “Здобутки української етнопедагогіки: досвід для нової української школи. Сучасне українознавство у канві варіативності освітнього середовища” із доповіддями виступили: Бай Ігор Богданович – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри початкової освіти та педагогічних інновацій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (“Актуальні проблеми використання засобів українознавства у процесі викладання образотворчого мистецтва у НУШ”); Вербещук Світлана Василівна – кандидатка педагогічних наук, доцент, доцентка кафедри початкової освіти та педагогічних інновацій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (“Використання українознавства та інноваційних технологій у освітньому процесі НУШ”); Горбачевська Оксана Миколаївна – асистентка вчителя початкової школи “Пасічнянська” Івано-Франківської міської ради (“Використання елементів українознавства у виховній роботі з дітьми з особливими потребами”); Наконечна Лариса Богданівна – кандидатка філологічних наук, доцент, доцентка кафедри початкової освіти та педагогічних інновацій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (“Виховні настанови українців у фразеологічній народній спадщині”) та інші.
Модераторкою конференції була Максим’як Лідія Любомирівна – кандидатка наук з державного управління, методистка лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, яка на пленарному засіданні презентувала свою доповідь на тему “Актуалізація наукової етнопедагогічної спадщини Мирослава Стельмаховича у світлі реформи Нової української школи”, а на секційному – “Ювілейна сильветка до 80-ліття. Сторінками захоплюючої мистецької та педагогічної спадщини Михайла Сливоцького. Студентський спогад про Вчителя”.
Учасники порушили актуальну проблематику, доповіді були інформативними та цікавими. Підбиття підсумків роботи онлайн-конференції завершилося приємним моментом – прослуховуванням пісні Костянтина Огнєвого “На калині мене мати колихала” у виконанні Михайла Сливоцького. Дякуємо лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Івано-Франківського ОІППО не лише за можливість бути учасниками конференції, а й її співорганізаторами. Бажаємо успіхів усім причетним та сподіваємося на подальшу співпрацю під мирним небом України.
