У рамках Тижня української писемности і мови студентки-магістрині діляться чуттєвими есе про рідне слово.
Підлісецька Ірина (УМЛф-11м)
Кожна словокраплинка вливається в океан мовлення. Ось ця краплинка — думка, а вже наступна — почуття. Вони, мов бруньки на дереві, виростають на міцному стовбурі нашого світосприйняття. Тому і є слова, які виходять з розуму, а є слова – із серця… Вони народжуються з болю, радості, любові — з усієї палітри людських почуттів. Серцеголосіння… Слово — це вічність, закарбована у звуках і літерах. Вона оживає тоді, коли видобуваєш слово з глибини почуттів. І слово стає думкою, а думка – вічністю…
Ваків Людмила (УМЛф-11м)
Мову можна порівняти із скринею зі скарбами. Кожне слово – це діамант, який виблискує й переливається різними барвами на сонці. Наша мова – це сила і зброя. Це оберіг, що мужньо захищає від зловорожої навали життєвбивців! Саме завдяки нашій серцеголосій мові маємо можливість виразити те, що затаїлось у глибині душі. І тоді почуття наче оживають у слові… Плекаймо й любімо наш скарб, даний Богом на віки!
Соломчак Марія (УМЛф-11м)
«Спочатку було Слово, і Слово було з Богом»… І було в Ньому все: від радості до смутку, від болю до насолоди, від кохання до ненависті, від смерті до безсмертя, від… «Спочатку було Слово»… Позолочена любов’ю мамина колискова… Найщиріша молитва біля дверей операційної… Несміливе зізнання в коханні… Книга книг… А потім було життя… І війна… І душа, яку важко зігріти бабинолітнім теплом… «Спочатку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог»… І Бог зігріє українську душу цьогоріч…
Леочко Віта (УМЛф-11м)
З найдавніших сивин люди виражають думки, почуття, мрії, молитви за допомогою мови, яка здатна одягти в слова сутність людських переживань і вражень. Через слово людина відкривається світові. Через слово людина відкривається іншій людині. Слово – міст між серцями. Якщо бракує слів, щоб описати почуття, людина може говорити мовчанням. Інколи з такого мовчання народжується нове слово… Слово – життєспалах душі… Слово – життєсвітло, життєтворення, життєпотік… Слово – переливання душі зі щирості в правду…