Одним із ключових аспектів освіти є реалізація виховної мети в навчальному просторі. Це займає неабияке місце в професійному становленні філологів.
Цікавим завданням студентів 4 курсу спеціальностей 014 “Середня освіта (Українська мова та література)” та 035 “Філологія (Українська мова та література)” зі Стилістики і культури української мови було написання текстів патріотичного спрямування до Дня захисника України. Здобувачі вищої освіти з особливим трепетом та зворушливістю виконали поставлену мету, висловивши щирі слова подяки героям, завдяки яким можуть працювати на освітньому фронті. Студенти слушно акцентують, що памʼятати та підтримувати наших захисників потрібно не лише у свято, а повсякчас.
Бойчук Оксана, студентка групи УМЛсо-41:
«Дорогі наші захисники та захисниці, від щирого серця дякую Вам за мужність, непереможну силу та самовідданість, яку Ви проявляєте щодня, захищаючи Батьківщину. Незважаючи на лють війни, Ви гордо боретеся за мирне майбутнє дітей, за спокій нас усіх, українців. Кожен Ваш подвиг – це крок до мрії мільйонів українців – такої бажаної, довгоочікуваної перемоги. Ваші імена залишаться на скрижалях історії як символ непереможного духу нашої величної нації, що не боїться жалюгідної імперії зла, а гордо підносить своє імʼя на світовій арені, демонструючи силу, незламність та волелюбність, успадковані від предків-козаків».
Капітан Юлія, студентка групи УМЛсо-41:
«Бути захисником – це робити вчинки щодня. Бути захисником України – це співпереживати щодня з Україною. В Україні. Задля України. Позаду нас – наша історія. Попереду – наша перемога. І вільна країна, яку ми захищали, захищаємо та захистимо. Ми схиляємо голови перед вашою мужністю та дякуємо за незламність, з якою ви стоїте на сторожі нашої незалежності».
Мороз Марія¸ студентка групи УМЛсо-41:
«Ми знаємо, що нашим воїнам нелегко, що кожен день – це новий виклик для них, а кожен крок – це щоденна боротьба за нашу незалежність, за нашу волю, за нашу мову, за нашу свободу. Хоробрі наші захисники, ми відчуваємо вашу присутність у кожному мирному дні, у кожній хвилині спокою, яку ви даруєте нам своєю відвагою. Ви – земні ангели, які оберігають нашу свободу і життя. Дорогі захисники і захисниці, ми безмежно вдячні вам за вашу сміливість, за самовідданість, за серця, що б’ються в унісон із серцем України. Ви – наша гордість, наша надія, наші справжні герої. Нехай ваші крила будуть сильними, а ми завжди в усьому будемо вас підтримувати».
Кос Анастасія, студентка групи УМЛсо-42:
«Першого жовтня ми вшановували День захисників та захисниць України, День Українського козацтва, а також святкували християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці. Віримо, що Матінка Божа покриває український народ своїм святим омофором та заступається за нас перед своїм Сином, випрошуючи у Нього превелику і таку бажану для нас ласку миру на нашій землі. Золотий місяць осені присвячений молитві на вервичці, щирій молитві надії, милосердя, захисту, спокою, миру…Закликаю присвятити декілька хвилини у щоденних турботах для молитви за наших воїнів, які віддали своє життя за нас, які боронять нашу країну, за полонених, за їхні сімʼї, за весь український народ».
Кучер Вікторія, студентка групи УМЛсо-42:
«Щоразу, коли бачу жовто-блакитний прапор, відчуваю духовне піднесення. Здавалося б, звична для нас символіка, але яке надважливе значення має! Увага до таких деталей загострилась у період війни. Кожен з нас повинен пам’ятати, яку дорогу ціну Україна сплачує у боротьбі з ворогами! Щодня дякуйте воїнам ЗСУ! Вшановуйте пам’ять кожного полеглого! Допомагайте при можливості! Ми повинні стати особливою підтримкою, допоки вони оберігають наші життя від поневолення та смерті».
Сокорчук Всеволод, студент групи УМЛсо-42:
«Наша боротьба проти російської агресії триває вже багато років, і кожен день приносить нові виклики. Та ми знаємо: сила нашої армії — це не лише зброя, це дух, який живе в серцях захисників. Вони щоденно демонструють, що гідність, свобода та Україна — понад усе. Схиляємо голови перед тими, хто віддав життя, і молимося за тих, хто зараз на передовій. Ми вдячні кожному захисникові, кожній захисниці за їхній незламний дух. Пам’ять про їхній подвиг залишатиметься у наших серцях назавжди. Ці імена ми не забудемо. У цій несправедливій війні ми точно переможемо!».
Буник Тетяна, студентка групи УМЛф-41:
«Усі ті, кого ми зараз називаємо ангелами охоронцями – це історія незламності духу, відданості своїй землі та готовності захищати її ціною власного життя. Їхні подвиги назавжди увійдуть в історію України як приклад справжнього патріотизму та героїзму. Ми в неосяжному для людського ока боргу перед нашими захисниками. Їхній внесок у збереження незалежності та територіальної цілісності України безцінний. Тому наш обов’язок – шанувати їхню працю та досягнення, пам’ять про тих, хто віддав життя заради кращого майбутнього неньки України, підтримувати їхні родини та робити все можливе для їхнього повернення живими до рідних домівок».
Дубік Софія, студентка групи УМЛф-41:
«Щодня, коли йду до рідного університету, є можливість задонатити: на вулиці, у церкві, на різних акціях. Фронт постійно має бути на першому місці. Про нього потрібно писати, читати історію України. Варто виходити на мітинги, щоб допомогти звільнити військовополонених, волонтерити, зупинятися на благодійних ярмарках і молитися. Щодня, коли пʼю каву на кухні, не можу говорити і не хочу чути нікого іншого, коли київський час бʼє 9:00 як хвилину мовчання».
Зінько Ольга, студентка групи УМЛф-41:
«Наші захисники не лише борються зі зброєю в руках, але й стають символами надії для нас. Їхні вчинки надихають, допомагають забути про страхи та невпевненість. Кожен день, коли вони стоять на передовій, ми маємо можливість жити в мирі та спокої. У важкі часи маємо об’єднатися навколо наших героїв. Допомога армії, волонтерство, підтримка родин захисників — це те, що ми можемо зробити для них. Важливо пам’ятати, що вони борються не лише за територію, а й за наше майбутнє, за можливість жити вільно і щасливо. Захисниці та захисники України — це наші герої, які варті найвищої пошани та вдячності. Їхня відвага стане вічною спадщиною нашої нації».
Слава Україні!
Героям слава!