Філологи – це люди, які вміють творити і редагувати тексти. Свобода, самозайнятість, вільний вибір проєктів, які подобаються і сприяють професійному зростанню, – про ці та інші переваги роботи літературного редактора і копірайтера, а також про власну подорож у філологію розповідає наша випускниця Лілія Колісник, яка, завершивши навчання на україністиці, успішно реалізує себе у цих сферах.
Здається, любов до слова була зі мною довше, ніж себе пам’ятаю. Тому я не здивувалася, опинившись влітку 2012-го на порозі філфаку. І жодного разу не пошкодувала про цей вибір.
У ретроспективі 5 років навчання — це класні люди, нові відкриття себе й дорослішання. Деякі викладачі досі залишаються улюбленими людьми, про яких згадую з теплом.
Завдяки предметам, пов’язаним із мовою, я отримала потрібні знання для роботи з текстами. У подальшому вони допомогли мені стати літредакторкою. Про літературу й говорити годі: це так дивовижно — проживати чужі життя й співпереживати героям. Література зростила не одне покоління цікавих особистостей.
А втім, філфак — не лише уявні світи, а й світи реальні. Він учить думати, опрацьовувати великі обсяги інформації, аналізувати. Що корисно в будь-якій сфері життя.
А ще філфак — це не лише про стати вчителем. Після закінчення університету я захопилася літературним редагуванням текстів. Паралельно писала статті для медійного ресурсу. А рік тому ґрунтовно почала вивчати копірайтинг. Як бачите, любити тексти можна в різних проявах. Недавно я пішла з диджитал-агентства, щоб мати більше свободи. Працюю копірайтеркою й літредакторкою на фрилансі. Сама вибираю проєкти, з якими цікаво працювати, а моє робоче місце може бути в будь-якому куточку світу. Так я якісніше зростаю як спеціаліст.
Тому який би фах ви не обрали, пам’ятайте: це подорож. Лише вам вирішувати, якою вона буде.