Екологія рідного слова

Ми – носії краси. Модний одяг, кава з малюнками, макіяж із красивими лініями брів, естетичні світлини в соціальній мережі «Інстаґрам». Такі собі денді.
Однак птицю пізнати по пір’ю, а людину – по мові.
Приймаєте душ, доглядаєте за одягом, за взуттям, прибираєте кімнату. Безумовно, навколо чисто.
Починаєте розмовляти і про дещо забуваєте – викинути сміття з власного мислення і мовлення. Просіяти крізь решето. Прополоти. Ампутувати!
Вичистити бруд і намул в авгієвих стайнях: «да», «короче», «канєшно», «навєрно», «шото», «тіпа», «саме гарне», «в одинадцятій годині».
Натомість почати з азів: «так», «словом», «звичайно», «мабуть», «щось», «на зразок», «найгарніше», «об одинадцятій годині».
«Навіщо ж мені щось змінювати?» – вагоме питання. Будьте ласкаві, спитайте себе: «Хто я?». Наприклад, слово «людина» означає нерозривний зв’язок із життям у суспільстві. Слово ж «українець» невід’ємне від обов’язку – бути гідним нащадком козаків. Розмовляти чистою українською мовою справжньому українцеві – це, щонайменше, логічно й закономірно. Так як гарно малювати художникові чи чуттєво писати поетові.
Пам’ятайте, ваше автентичне обличчя – життєва мудрість. А це насамперед про чесність із собою і світом. Безапеляційно. Інша річ, якщо ви «псевдо-». Псевдопатріот, псевдопрацівник. Можна побажати тільки майбутніх успіхів біля розбитого корита.
Будьте особистостями! Щоб казали: «Він ніби не з цього світу (так красиво говорить українською)».
Згадайте, настільки розмаїта наша мова! Фразеологізми, прислів’я, приказки, загадки, скоромовки. Не та вершинка «айсберга», яку ми використовуємо. На жаль, мовлення сучасників можна порівняти з автівкою, яка вважає себе возом (море загальмованих можливостей).
Поважайте передусім себе!
Бо реліквія нашого народу – наша мова, загартована століттями. Мова, що виростала в теплиці, у якій продувало, не було стін, даху, твердого ґрунту під ногами. Мова, яку плекали міжусобицями й війнами. Припинімо підливати масла у вогонь!
Хотілося, щоб ми боялися хиб у мові приблизно так, як понеділків і відвідування стоматолога. Позаяк українською можна розмовляти, цвірінькати, щебетати, базікати, та аж ніяк не «базарити».
Зверніть увагу! Надмірне використання неправильних слів шкідливе для Вашого здоров’я. Передусім ментального й духовного.
Так, роботи – непочатий край. Але це до снаги кожному!
Між нами і красивою мовою – не гори, не екватор, а лише свідоме бажання і кілька правил.
Правда.
Так, завжди будуть ті, хто любить манну кашу й ні (якою смачною вона не була б).
Буде і той, хто вперше спробує й захоче «ще» і «ще». І йдеться зовсім не про це лакомство.
Красива мова – бальзам для душі!

Іванна Логаза, cтудентка групи УМЛф-42