Наукові видання

Ґрещук Василь, Ґрещук Оксана. Словотвір і текст : монографія. Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. ун-т імені Василя Стефаника, 2022. 223 с.
У монографії висвітлено словотвір із погляду його текстотворчих функцій. Предметом аналізу стали основні словотворчі одиниці та категорії в структуруванні тексту. З’ясовано лексикалізацію словотворчих формантів як текстотворчий засіб і текстоорієнтовану актуалізацію дериваційних морфем та похідні слова в організації тексту, окреслено текстотворчу спроможність комплексних словотворчих одиниць. Розглянуто формування конотативного компонента семантики тексту словотворчими засобами.
Для мовознавців, викладачів, аспірантів, студентів, учителів.
Голянич М. І. Мовний портрет села Тюдів. Словник. У 2-х т. Том II. Н-Я / Марія Голянич. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2022. 1262 c.
Голянич М. І. Мовний портрет села Тюдів. Словник. У 2-х т. Том І. А–М / Марія Голянич. Івано-Франківськ : «Лілея-НВ», 2018.  1000 с.
Багаторічну творчу працю було присвячено збиранню матеріалів та укладанню Словника говірки села Тюдів як «думобуття» гуцульського Слова у різних його оприявленнях: життєво-побутовому, філософському, оцінно-образному, комунікативно-прагматичному.
У Словнику відбито розмаїття світобачення й світовідчування сучасних мешканців українського гуцульського села, їхнє унікальне, змістово глибинне й емоційно компресоване мовлення.
Словник призначений передусім дослідникам-діалектологам, а орієнтований на широке коло мовознавців, літераторів, фольклористів, студентів також філологічних спеціальностей, учителів усіх, хто цікавиться проблемами діалектів, живого народного мовлення, матеріальною і духовною культурою гуцулів.

 
Брус М. П. Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2019. Ч І. Монографія. 440 с.; Ч. ІІ. Словник. 640 с.

Монографія «Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування» – комплексне дослідження історії загальних назв жінок, що охопила етапи зародження категорії жіночості, становлення на власній лінгвальній основі, формування на різних часових зрізах і функціонування впродовж писемного періоду розвитку української мови. Науково-теоретичними засадами передбачено з’ясування проблеми історичного вивчення фемінітивів, застосування методики лексичного, словотвірного, функціонального аналізу, діахронного і синхронного підходів, обґрунтування низки лінгвістичних понять і термінів. Схарактеризовано категорію жіночості від витоків до виникнення власної писемності, книжності й державності, простежено її у взаємозв’язку з розвитком граматичних категорій особи, істоти, роду. Засвідчено фемінітиви спільноіндоєвропейського походження, проаналізовано непохідні й похідні назви жінок, що сформувалися в праслов’янський період і збереглися в українській писемній мові. Системно досліджено фемінітиви давньоукраїнської, староукраїнської, нової і сучасної української мови, відзначено їхні лексико-семантичні, структурно-словотвірні і функціонально-стилістичні ознаки, статичні й динамічні явища на кожному історичному етапі, установлено закономірності розвитку фемінітивної підсистеми української літературної мови.

Пропоноване дослідження дає змогу усвідомити своєрідність вияву категорії жіночості як власне лінгвального феномену, а також як ареального, соціолінгвістичного, лінгвокультурологічного явищ.

Для науковців, викладачів філологічних дисциплін, редакторів, журналістів, студентів та вчителів.

У книзі «Історичний словник фемінітивів української мови» представлено весь обсяг іменників зі значенням особи жіночої статі, зафіксованих упродовж писемної доби розвитку української мови. До неї ввійшли загальні назви жінок давньоукраїнського, староукраїнського, нового українського і сучасного українського періодів, виявлені в писемних пам’ятках української мови, у різностильових творах української літератури, у лексикографічних та інших наукових працях. Загальна кількість фемінітивів становить близько 8000 слів, які впорядковано за кириличною абеткою, із сучаcним написанням реєстрових слів та збереженням правопису давніх форм. Фемінітиви подано з відображенням їхнього давнього й сучасного семантичного, граматичного, стилістичного виглядів, з ілюструванням значень і варіантів слова.

В історичній лексикографічній науці – це перше видання, що відображає комплексне вивчення категорії фемінітивів української мови в діахронному плані.

Книга підготовлена для істориків української мови та філологів і науковців загалом, а також для творців, знавців і носіїв українського слова.

 
Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові. Словник : У 2 т. / Відповідальний редактор Василь Ґрещук.  Івано-Франківськ : Місто НВ, 2019. Т.1. 584 с.
“Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові” – це перший словник, у якому лексикографічно опрацьовано діалектну лексику й фраземіку одного говору (гуцульського), освоєну мовою української художньої літератури. У словникових статтях охарактеризовано значення понад 7,5 тисяч гуцульських діалектизмів, не враховуючи фонетичних варіантів, проілюстровано використання їх кожним автором у своїх художніх текстах із паспортизацією, відзначено їх образне вживання.

Для мовознавців, викладачів, аспірантів, студентів філологічних спеціальностей, учителів, письменників, краєзнавців, працівників видавництв і всіх, хто закоханий у самобутнє народне слово.

 
Ґрещук Василь Васильович : бібліографічний покажчик (до 70-річчя від дня народження) / упоряд. Валентина Ґрещук, Ольга Блинчук. Відп. ред. Михайло Бігусяк. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2019. 64 с. + іл. (Серія “Вчені Прикарпатського національного університету”).
У бібліографічний покажчик увійшли наукові студії та інші праці доктора філологічних наук, професора, директора Інституту українознавства, завідувача кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Василя Васильовича Ґрещука. Назви праць та їх бібліографічний опис подаються мовою публікацій матеріалу.
Василь Ґрещук, Валентина Ґрещук. Діалектне слово в тексті та словнику: монографія. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2015. — 372 с.
У монографії розглянуто функції діалектизмів у художньому тексті, виявлено типологію зв’язків територіальних діалектів і художньої мови, яка ґрунтується на специфіці використання діалектних одиниць у мові художньої літератури, висвітлено особливості вживання різнорівневих діалектизмів у белетристичних текстах періоду становлення літературної мови та в сучасних текстах, охарактеризовано репрезентативні групи гуцульської діалектної лексики в художній літературі та коломийках. Подано концепцію та принципи укладання словника “Гуцульська діалектна лексика в українській художній мові”, опрацювання у ньому семантики діалектного слова, фраземіки, онімної лексики.

Для мовознавців, викладачів, аспірантів та вчителів.
Володимир Барчук. Граматична темпоральність: Інтервал. Час. Таксис: Монографія. — Івано-Франківськ: Сімик, 2011. — 416 с.
У монографії визначено лінгвістичний статус, граматичний зміст та структуру категорії темпоральності в сучасній українській мові. Обґрунтовано ієрархічно складну, надкатегорійну природу граматичної темпоральності, встановлено її інваріантну семантику, яку в типологічних функціонально-граматичних виявах репрезентують категорії інтервалу, морфологічного часу, таксису. На матеріалі сучасної української мови здійснено аналіз формальних, семантичних, функціональних ознак темпоральних категорій, визначено принципи та засади їхньої лінгвістичної інтерпретації.

Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів України.

Голянич М.І., Бабій І.О., Іванишин Н.Я. та ін. Художній текст – слово – образ: лінгвостилістичний аналіз : монографія / за ред. М.І. Голянич.  Івано-Франківськ : Видавництво Прикарпатського нац.  ун-ту ім. В. Стефаника. 2010.  408 с.

У монографії окреслено тенденції дослідження художнього тексту в руслі сучасних лінгвістичних парадигм, акцентовано на комунікативно-прагматичних та когнітивно-дискурсивних його вимірах; з’ясовано сутність внутрішньої форми слова (як асоціативно-образного компонента значення лексеми) та її функції у поетичному тексті; розкрито питання, пов’язані з характером, семантичною структурою оцінно-образної номінації, зокрема з її функціонально-комунікативним навантаженням у “малій прозі” кінця ХІХ – початку ХХ століття; визначено статус дескриптивних номенів, здійснено їх типологію, а також простежено реалізацію текстотвірно-прагматичного та образотвірного потенціалу дескрипцій у сучасній “малій прозі”; розглянуто лінгвістичний статус категорії імпліцитності, виявлено комунікативно значущі лексичні засоби її формування та показано їх функціональне навантаження у текстах української драми початку ХХ століття; досліджено особливості реалізації проспекції у текстах сучасних українських художників слова, проаналізовано проспективні відношення у драматургійному тексті, виявлено роль фразеологічних одиниць як засобу формування образу та вираження проспективно-ретроспективних відношень у художньому тексті.

Для науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів, студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, учителів-словесників. 
Василь Ґрещук, Валентина Ґрещук. Південно-західні діалекти в українській художній мові. Нарис. — Івано-Франківськ : Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2010. — 309 с.
У книзі висвітлено використання гуцульського, покутського, бойківського й лемківського діалектів у мові української художньої літератури ХІХ-ХХ ст. Проаналізовано фонетичні, морфологічні, лексичні та фразеологічні діалектні риси зазначених діалектів, засвідчені в художніх текстах, охарактеризовано особливості вживання різнорівневих діалектизмів в авторській мові і мові персонажів.

Для мовознавців, викладачів, аспірантів, студентів і вчителів.
Василь Ґрещук. Студії з українського мовознавства : Вибрані праці / Упор. Р. Бачкур. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2009. — 520 с.
Книга містить статті Василя Ґрещука, що друкувалися у вітчизняних і зарубіжних наукових журналах, збірниках та інших виданнях. Вони присвячені теоретичним проблемам словотвору, лінґвістичним засадам формування основоцентричної дериватології, характеристиці окремих сегментів словотвірної системи української мови, взаємодії літературної мови і територіальних діалектів, мові художньої літератури, питанням мовної ситуації в Галичині кін. ХVІІІ-ХІХ ст. та в сучасній Україні.

Для мовознавців, викладачів, аспірантів, студентів і вчителів.
Листування Івана Франка та Бодуена де Куртене / [переклад листів Бодуена де Куртене, підготовка до друку, вступна стаття і примітки Василя Ґрещука]. — Івано-Франківськ Плай, 2008. — 92 с.
У цьому виданні зібрано опубліковані листи Івана Франка до Бодуена де Куртене та листи Бодуена де Куртене до Івана Франка, які друкуються вперше. Вони містять важливі матеріали для характеристики не тільки творчих взаємин і наукових контактів цих двох геніїв, а й суспільно-політичного, наукового, культурного, творчого життя в слов’янському та європейському світі кінця XIX — поч. XX ст.

Для науковців, викладачів, студентів, учителів і широкого кола читачів.
Голянич М.І. Внутрішня форма слова і дискурс : монографія. Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. 296 с.

Внутрішню форму слова в монографії розглянуто як інтерпарадигматичну категорію, об’єкт, що досліджують представники не лише мовознавчих, але й інших наук. 

У книзі висвітлено історію, проблеми, інтерпретації внутрішньої форми слова, розкрито її образотворчу проекцію, смислову багатоплановість та прагматичну значущість у художньому дискурсі, а також характер, функціональне навантаження в текстах ЗМІ політичного спрямування та в народних віруваннях як архаїчному дискурсі.

Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, студентів, учителів.
Василь Ґрещук, Роман Бачкур, Ірина Джочка, Наталя Пославська. Нариси з основоцентричної дериватології / За ред. Василя Ґрещука. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2007. — 348 с.
У монографії висвітлено теоретичні засади основоцентричної дериватології, описано відіменникове (назви тварин і рослин), відприкметникове, віддієслівне (дієслова конкретної фізичної дії) словотворення в сучасній українській мові. Дослідження містить нові теоретичні положення про структурно-системну організацію словотвору та особливості реалізації словотворчої спроможності різними частинами мови.

Для мовознавців, викладачів, аспірантів та студентів філологічних факультетів.
Ковалик Іван. Вчення про словотвір. Вибрані праці / Упорядник та автор передмови Василь Ґрещук. — Івано-Франківськ–Львів: Місто НВ, 2007. — 404 с.
У книзі зібрано основні праці І. Ковалика, присвячені теоретичним проблемам українського і слов’янського словотвору, які, поряд із працями інших мовознавців, заклали надійні підвалини національної дериватологічної школи.

Для мовознавців-дослідників, викладачів, учителів, студентів.
Іван Могильницький. Вѣдомѣсть о Рускомъ Языцѣ / Підготовка до друку, вступна стаття і примітки Василя Ґрещука. — Івано-Франківськ: Плай, 2003. — 132 с.
Праця Івана Могильницького – це перша українознавча лінгвістична розвідка в Галичині, належно не поцінована до сьогодні, хоч вона відіграла важливу роль в обстоюванні самобутності української мови та рівноправності з іншими слов’янськими мовами, в обороні прав рідної мови, у боротьбі за розширення її суспільних функцій і в формуванні нашої літературної мови на народнорозмовній основі.

Для мовознавців-дослідників, викладачів, студентів, учителів та всіх, кому не байдужа доля рідної мови.
Актуальні проблеми українського словотвору / За ред. Василя Ґрещука. — Івано-Франківськ: Плай, 2002. — 669 с.
У збірнику розглядаються питання українського словотвору, зокрема семантико-словотвірна й функціональна структура похідних слів, структура й семантика комплексних одиниць словотвору, словотвір у термінології, ономастиці й художньому тексті, теорія та історія словотвору. Запропоновані нові підходи до вивчення словотвору, в науковий обіг уведений новий великий матеріал, накреслені перспективи дослідження словотвору української мови.

Для мовознавців-дослідників, викладачів, студентів, учителів і всіх, хто цікавиться питаннями українського словотвору.
Євген Желехівський у національно-культурному народженні України / В. Ґрещук, М. Лесюк Л. Невідомська та ін.; за заг. ред. В. Ґрещука. — Івано-Франківськ: Плай, 1999. — 150 с.
У книзі висвітлюється різнобічна діяльність Євгена Желехівського в національно-культурному відродженні України кін. XIX ст. Особлива увага приділяється усвідомленню вченим ролі рідної мови в духовному відродженні народу, значенню “Малоруско-німецкого словаря” в історії української лексикографії.

Для мовознавців-дослідників, викладачів, студентів учителів та всіх, кому не байдужа доля рідної мови.

 
Голянич М.І. Внутрішня форма слова і художній текст : монографія. Івано-Франківськ : “Плай”, 1997. 178 с.

У монографії внутрішня форма слова розглядається з позиції інтерпарадигматичності – як об’єкт, що вивчається не лише мовознавчими, але й іншими науками.

У дослідженні розкриваються природа, характер, функції внутрішньої форми слова в структурі художнього тексту перш за все через призму словотворення.

Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, студентів, учителів.
Василь Ґрещук. Український відприкметниковий словотвір.  Івано-Франківськ: Видавництво “Плай” Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, 1995.
У монографії реалізований основоцентричний підхід до словотвору, у ній розглядаються теоретичні проблеми осноцентричної дериваталогії, детально аналізуються прикметники як твірна база в сучасній українській мові, встановлюються чинники, які зумовлюють словотворчу спроможність різних класів твірних ад’єктивів.

Для мовознавців, викладачів, аспірантів і студентів філологічних факультетів, учителів.