У Шевченківські дні ще раз про студентську виставу “Шевченко у кожного свій”, а також про власне бачення образу Кобзаря розповідають наші студенти:
“Шевченко у кожного свій” – це візія образу геніяльного поета та натхненника, справжнього символа українського народу. А щоб бути символом, потрібно бути справжнім. За кожним символом стоїть жива людина, і ми, студенти-філологи, переконані, що справжній Шевченко – точно не той похмурий дід у шапці і кожусі, що дивиться на нас із портрета. У постаті Шевченка поєднана величезна кількість іпостасей, його таланти – воістину незмірні. Він не вписувався в рамки свого часу, тому що завше ішов попереду нього. Не мав страху і не запобігав перед авторитетами, не плазував, не просив. Нас змусили бачити у Шевченкові похмурого страждальця, але це не так: він був великим життєлюбом і жартівником. Його талант – безмежний і багатогранний, а шлях у безсмертя – це шлях, як тепер модно називати, – успіху. Хто він насправді – символ, пророк, геній чи людина серед нас, чим цікавий Шевченко для наших сучасників? Ми спробували відповісти на ці питання, і – як наслідок – народився наш перформенс, а з ним і живий , незаангажований, такий рідний для кожного Шевченко.
Магістриня першого курсу Інна Андрійчук.
