У рамках святкування Міжнародного дня рідної мови з метою пізнання і збереження власної мовної та культурної спадщини 22 лютого 2024 року в телерадіокомпанії «Вежа» м. Івано-Франківська презентовано працю Худобяка Олега «Еволюція мови. Протоукраїнська мова», яка розкриває історію виникнення й розвитку української мови, починаючи з кам’яної доби до формування Київської феодальної держави.
Книга відображає багатоаспектне дослідження витоків українського етносу та його мови, з використанням історичного, археологічного, етнологічного, лінгвістичного підходів; доводить актуальність і необхідність вивчення спорідненості слов’янських мов та зокрема української на основі генетичних досліджень. Українські вчені виявляють і доводять існування щоразу більшої кількості спільних рис української мови із мовами давньої антської підгрупи, що віддаляють українську від мов давньої словенської підгрупи. Однак такі дослідження здійснюють на доступному порівняльно-історичному матеріалі, використовуючи переважно якнайдавніші писемні джерела та невеликою мірою історичні, археологічні й інші дані. Тому про глибоку давність, самобутність або навіть первинність української мови серед слов’янських, про розвиток її від епохи палеоліту, яка тривала понад 100 000 років, про формування від верхнього палеоліту великого словника протоморфем, що розвинулися зі звуконаслідувальної мови, українській лінгвістиці відомо небагато.
Книга «Еволюція мови. Протоукраїнська мова» складається з трьох частин: 1. Біологічна природа популяцій людини сучасної. 2. Популяція українців. 3. Протоукраїнська мова. У першій частині показано, як генетика змінила науковий світогляд» з розвитком геноміки – науки про будову й функції геномів живих організмів та її підрозділів – етногенетики та етногеографії; розкрито поняття геном як сукупність спадкової інформації, яка відповідає за біологічне життя людини і закодована в макромолекулі ДНК; протоукраїнську названо індоєвропейською, враховуючи її вклад у формування європейської цивілізації, хоч ця назва не відображає її українську основу. У другій частині розкрито історію розвитку українського етносу та його мовних особливостей за доби палеоліту, мезоліту, неоліту, бронзи, аж до початку становлення державності на українських землях; звернуто увагу на те, що виникнення протоукраїнської мови пов’язане з появою на українських теренах гаплогрупи R1 в епоху пізнього палеоліту, приблизно 20000 – 17000 років тому. У третій частині «Протоукраїнська мова» розглянуто поняття індоєвропейська мова, праслов’янська мова, протоукраїнська мова у нових парадигмах; схарактеризовано протоукраїнську мову, що розвинула лексику і граматику за трипільської цивілізації та зберегла свою унікальність –від палеомови дотепер використовує основні лексичні елементи.
У кінці розмови підсумовано, що українська мова ввійшла у XXI ст. як історично розвинута самостійна літературна мова, яка ніколи не була діалектом чи наріччям іншої мови, має власну динамічну і відкриту структуру, успішно забезпечує сьогодні складні й багатоаспектні потреби державного та етнокультурного розвитку українського народу. До неї зростає зацікавлення з боку інших країн світу та іноземних громадян. У зв’язку з цим має бути належно відновлена й пошанована самобутня історія розвитку української мови.
https://www.facebook.com/share/v/jXUy7bdnZ6yXt1Hz/?mibextid=WC7FNe
22 лютого 2024 р.